Реформы Ликурга

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ОДЕСЬКО? ДЕРЖАВНО? АКАДЕМ??

РЕФЕРАТ

З ?СТОР?? ДЕРЖАВИ ? ПРАВА ЗАРУБ?ЖНИХ КРА?Н

РЕФОРМИ ЛИКУРГА

СТ. ? КУРСУ

ЧИГИРИНА ОЛЕКС?Я

К?РОВОГРАД 1998.

ВСТУП.

ЛИКУРГ (LYKURGOS),

Легендарний спартанський законодавець (9 - 8 в?к до нашо? ери) (Давня Грец?я.). Св?дчення про життя Ликурга р?зноман?тн? та противор?чив?. Гречеськ? автори 5- 4 в?ку до нашо? ери приписують Ликургу створення ?нститут?в спартанського сусп?лного та державного устрою, д?йсне створення яких було результатом довгого ?сторичного процессу переходу в?д перв?снообщинного строю до классового сусп?льства. Ликургу приписують розд?лення Лаконських земель з прикр?пленими ?лотами на р?вн? д?лянки для спарт?тат?в ? б?льш м?лкими для периек?в, створення ради стар?йшин (герус??), народного з?брання (апелли), введення товариств, трапез, суворих метод?в виховання д?тей ? так дал?. П?д лозунгом в?дтворення строю Ликурга проводились в 3 в?ц? до нашо? ери реформи цар?в Аг?са IV та Клеомена?III . В Спарт? ?снував особий культ Ликурга.

УТВОРЕННЯ СПАРТАНСЬКО? ДЕРЖАВИ

М?сто Спарта було засноване в Х ст. до н. е. на л?вому берез? р. Еврот. Сус?ди називали його Лакедемон. В арха?чну епоху, до початку VII ст. до н. е., спартанська община перебувала в стад?? в?йськово? демократ?? й розвивалась, як й ?нш? дор?йськ? племенн? утворення. В кожн?й ?з трьох ?? ф?л були св?й базилей, народн? збори, рада стар?йшин.

Держава Спарта займала територ?ю, що знаходилася на п?вдн? п?вострова Пелопоннес, але поступово спартанц? захопили всю Ла-кон?ку. Кор?нне населення, ахейц?, опинилися п?д владою спартанц?в. Верх?вка м?сцевих жител?в злилася з родовою знаттю спартанц?в, ув?йшла до общини переможц?в. Завоювання Лакон?? супроводжувалося масовим пограбуванням кор?нного населення.

Поява приватно? власност? на землю ? раб?в сприяла процесу класоутворення. Под?л жител?в за родами, ф?лами поступово зам?нявся на територ?альний. Утворилося п'ять областей. Спартанськ? села ?з центр?в родових общин перетворювалися на др?бн? адм?н?стративн? центри. Розбагат?ла знать ?з спартанц?в ? ахейц?в, здобуваючи все нове майно у вигляд? земл?, худоби, грошей, перетворювалась у пан?вний стан. Розвиток товарно-грошових в?дносин створив грунт для закабалення й експлуатац?? общинник?в. Процес класоутворення ? формування держави тут прот?кав так само, як ? в Аф?нах до реформ Солона. Однак ситуац?я ускладнювалась аграрним перенаселенням. У VII ст. до н. е. нестача родючих земель стала в?дчуватися особливо пом?тно.

Почалися в?йни з метою захоплення Мессен??, розташовано? в центр? п?вострова. В результат? першо? та друго? мессенських в?йн п?д владою Спарти опинилася дуже велика територ?я з бага-точисельним населенням: 200 тис. раб?в-?лот?в; 32 тис. пер?ек?в (особисто в?льних, але позбавлених пол?тичних прав); 10 тис. спар-тит?в (чолов?к?в-во?н?в).

Розбагат?ла спартанська знать стала ?гнорувати колишн? звича? й традиц??, ?? самоправн?сть набула широких масштаб?в. Демос та аристократ?я в?докремились ? протистояли один одному. Спартанська община була на меж? розвалу, легендарний Л?кург охарактеризував ?? як "хворе т?ло, вражене вс?лякими хворобами".

Спартанц? в Мессен?? уярмили населення, б?льш?сть якого належало до дор?йц?в. Переможц? й переможен? говорили одною мовою, мали одну рел?г?ю. Перебуваючи в меншост?, в оточенн? ба-гаточисельного населення, яке ненавид?ло поневолювач?в, спартанц? жили в пост?йному страху, майже н?коли не зн?мали в?йськов? обладунки, не розлучалися з? збро?ю. Насл?дками в?йськових усп?х?в здеб?льшого